Воробйова Наталія Костянтинівна
вихователь групи продовженого дня
Новгород-Сіверської гімназії №1
імені Б.Майстренка

Продовжений день в школі: ходити чи не ходити?




 

            Чи вистачає дитині спілкування в школі? Чи є у нього друзі? Це важливі питання, тому що саме в шкільні роки формується вміння дружити. І можливість знаходити друзів дає не шкільне навчання, а спільне захоплення. Навчання - це навіть більше роз'єднуючий фактор, ніж об'єднуючий: відмінникові нудно з трієчником, а трієчник зверхньо ставиться до "ботанів". І в цій ситуації прекрасні можливості для зав'язування міцних і довгострокових дружніх відносин відкриває група продовженого дня.

Багато батьків вважають, що "група продовженого дня"(далі ГПД) - це вимушена необхідність, так як батьки приходять з роботи пізно і дитиною займатися просто нікому. Звідси і ставлення до ГПД як до неминучого примусу дитини залишатися в школі після уроків. Але в групах продовженого дня є свої, і чималі, переваги.

Як вже говорилося, в ГПД діти спілкуються вільніше. Тут дозволяється шум, гомін, біганина - і це добре! Адже як ще дітям скинути напругу уроків, розім'ятися, як не в неформальному спілкуванні? Тут розкриваються характери, так як створюються різноманітні ситуації, в яких так чи інакше проявляється спонтанна реакція людини. Діти краще пізнають один одного, вчаться відстоювати свої інтереси. Іноді це проходить в зіткненні, але й цього боятися не варто - під контролем вихователя швидкоплинний конфлікт не встигне перерости в справжню бійку, а дитина відкриє для себе нові форми взаємодії.

В ГПД створюються нові платформи для більш глибокого спілкування. Наприклад, трієчник може проявити себе як відмінний футболіст і завоювати повагу однокласників, а тиха непомітна дівчинка вразить усіх майстерно зробленим браслетом з бісеру. І ось уже, дивись, сором'язлива дитина починає відчувати свою значимість, а звичайні лідери вчаться поступатися першості більшим "знавцям" того чи іншого вміння. Чим більше таких горизонтальних зв'язків у класі, тим він дружніший, тим краще стає "клімат" в колективі. Адже у містах діти більш роз'єднані і часу для такого вільного спілкування не залишається. До того ж не варто забувати, що в ГПД і домашнє завдання виконується швидше.

Вдома дитина часто починає тягнути з уроками, його відволікає то телевізор, то комп'ютер. А в ГПД такі відволікаючі маневри вже не пройдуть - всі роблять, зволь робити й ти. У важких випадках дитина може розраховувати на допомогу однокласників чи вихователя - і це теж додаткова перевага, бо вдома батьки часто не можуть допомогти дитині з домашнім завданням - то часу не вистачає, то просто не знають заданої теми.

Особливо ГПД необхідна замкнутим, нетовариським дітям. Батьки часто огороджують таких дітей від вільного спілкування, думаючи, що вони чинять правильно. Насправді, це "ведмежа послуга". Якщо таких дітей іноді не "розкривати", то їх замкнутість і заглибленість в себе з часом тільки зростуть і стануть вже серйозною психологічною проблемою. Не змушувати до спілкування, а пропонувати їм можливість - думаю, ця функція ГПД послужила багатьом дітям хорошу службу. Адже і ставши дорослими, ми найчастіше згадуємо не те, як «гризли граніт науки», а про наші спільні витівки або смішні випадки. І ці спогади найчастіше пов'язані з позаурочним спілкуванням. А спільні спогади - дорогоцінні моменти старовинної дружби, яка зав'язується зазвичай тільки в шкільні роки. Тому - якщо є така можливість - не лишайте дитину «продльонки», дайте йому відчути від школи не тільки стомлення від уроків, а й радість вільного спілкування.



Создан 10 янв 2015



  Комментарии       
Всего 1, последний 1 год назад
Батьки 06 сен 2015 ответить
Актуальна тема. Дякуємо за інформування. Іноді для прийняття рішення не вистачає професійної підказки.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником